У четвер, 30 листопада в Івано-Франківську презентували збірник праць Степана Ленкавського «Український націоналізм. Том 4. Міжнародна політика».
Як відзначив упорядник книжки, історик, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, це завершальний том тетралогії творів Степана Ленкавського, інформує кореспонеднтка Бліц-інфо.
“Ленкавський аналізував міжнародну політику в контексті “совєтознавства”. Совєтознавство – це був аналіз внутрішньої політики в союзі, що там відбувається. А четвертий том – це аналіз міжнародної політики, як вона може сприяти визволенню України, яку роль в міжнародній політиці відіграє совєцький союз. Він розкриває всі маніпулятивні технології, які дуже подібні до сьогоднішніх. І окремо тут є аналіз ситуації в соціалістичному таборі з точки зору, наскільки він є слабкий, де є прогалини, які можна використати. Зокрема аналізує відносини союзу з Китаєм, Югославією, Румунією. Як союз здійснює вплив на європейські держави через свою агентуру. Це чудово дозволяє нам зрозуміти, як поступає сьогоднішня росія, адже це міні совєцький союз. Їх політика не змінилась. Тут є цікава аналогія, яким був захід у 50-60-х роках і який він є сьогодні. Захід оборонявся, змобілізувався, але зупинився на півдорозі, не готовий знищити тодішню СРСР, а сьогоднішню росію. Як тоді захід робив все можливе, щоб не розвалився совєцький союз, так і сьогодні не допускає розвалу росії”,- каже Олександр Сич.
Причиною такої поведінки західного світу по відношенню до росії, на думку науковця, є їх небажання виходити з зони комфорту.
“Сьогодні заходу загрожує вже не росія, вона втратила свій статус. Вона є пішак у грі великих: США та Китаю. Сьогодні росія – це союзник Китаю. Захід має розуміти, що захист буде тривати вічно, якщо ти не знищиш агресора. Сьогодні захід захищається, не маючи бажання зинщити росію”,- каже Сич.
Як зауважив Олександр Сич, в цьому томі також є надзвичайно цікавий розділ – “Поневолена церква. Кремль і Ватикан”. З уваги, наскільки сьогодні актуальні дискусії навколо висловлювань Папи, в цьому томі показано, як Ленкавський вже тоді критикував контакти Ватикану і Кремля, які були на шкоду підпільній УГКЦ.
